- виклик
- -у, ч.1) Прохання або вимога з'явитися куди-небудь. || Оплески, вигуки глядачів як прохання, вимога до артиста (артистів) вийти на сцену (для схвалення виступу або повторення його). || Знак, сигнал (телефонний, радіо і т. ін.), за допомогою якого зв'язуються на віддалі для повідомлення, розмови.••
Ви́клик абоне́нта — у телекомунікаційних системах – операція ініціювання сеансу зв'язку.
2) Вимога, спонукання до будь-яких дій, відносин. || Заклик до змагання, до участі в чому-небудь. || Категорична, різка пропозиція вступити в боротьбу, поєдинок або дія, спрямована на те, щоб втягнути у поєдинок. Кидати виклик.3) У системах обробки інформації – команда обчислювальній системі для виконання допоміжного алгоритму (процедури, підпрограми) та дія для її виконання.••Ви́клик процеду́ри — мовна конструкція, призначена для активації процедури.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.